Home / Про кандидатів в депутати / УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО – КУДИ ЙДЕМО?

УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО – КУДИ ЙДЕМО?

Село  основа України. Ми не задумуючись часто повторюємо це твердження.

Чи так це?

Дійсно, сільське господарство – це підвалина нашої економіки; справжня національна культура живе тільки у селах; церква, духовність знаходять прихисток у селі. Можна перелічити і видатних людей, які є вихідцями із села. Отже зрозуміло  село це фундамент, база. Чому ж так нерозумно держава нищить, експериментує на своєму фундаменті усі роки незалежності.

Державну політику щодо села, можна охарактеризувати одним словом  хаос.  Спосіб, у який було проведено розподіл колгоспного майна та розпаювання земель, фактично знищив економічні підвалини українського села. Одночасне зникнення бюджетоутворюючих підприємств у селі спровокувало ефект  доміно: пропав колгосп, пропали відрахування у бюджет села, перестали фінансувати сільський дитячий садок, недобудували будинок культури, молодь стала залишати село, масова еміграція працездатного населення за кордон, неможливість започаткувати виробництво у селі через відсутність робочих рук   цей ланцюжок  замкнувся.

Зараз на селі присутні  виробники абсолютно полярних рівнів.

Великі висотехнологічні підприємства, на жаль, їх одиниці на всю Україну, є винятком із загальної картини, та своєрідним майданчиком для демонстрації різного роду чиновниками своїх досягнень.

Господарства, які обробляють більше 1000 га землі та не вкладають грошей у розширення, основний дохід ними заробляється  через виснаження землі, особливо посіви соняшника та кукурудзи на сході та півдні країни.

Фермерські господарства, що пробують розвиватися чи виживати на гойдалках цін.

Індивідуальні селянські господарства із площею землі до 3 га.

Свого часу міністр АПК України Супіханов (19971998 рр.) сказав "історичну" фразу: "Наша стратегія  вигнати селян на їхні наділи". Чиновники доказали, що немає нічого неможливого і стратегію провели, ще і підкріпили законами, які надали право власникам земельних паїв відчувати себе заможними. Адже людина, яка має земельний пай не може скористатись правом на допомогу по безробіттю, житловими субсидіями та ін., адже "заможним" людям ці блага не потрібні. Спробуймо порахувати економіку середньостатистичного власника земельних паїв, щодо с/г виробництва.

Вихідні умови: 2 га землі; сім"я  4 чол.; батьки віком 30-40 років та двоє неповнолітніх дітей.

Отже витрати на саме господарство:

Оранка землі  15 грн. за 1 ар = 3000 грн.

Обробіток землі  10 грн. за 1 ар = 2000 грн.

Добрива, засоби захисту  1400 грн.

Оплата за зерновий комбайн  50 арів по 25 грн. = 1250 грн.

Купівля насіння (зернові, картопля, овочі)  600 грн.

Купівля корму для худоби та свиней  1 т зерна + жом + брага = 3000 грн.

Ветпрепарати  150 грн.

Оплата за вивезення продукції (буряки, зерно, овочі)  700 грн.

Всього  12100 грн. у цьому розрахунку невраховані ПММ, інші витрати, особисті витрати сім"ї.

Дохід господарства із вихідних даних: 2 корови, 4 свині, 50 арів картоплі, 15 арів овочів (морква, капуста, буряк); 50 арів зернових (на власне використання), 40 арів буряків (кормові та цукрові по 20), 15 арів кукурудзи на зелений корм, 30 арів сінокосів.

Вихід товарної продукції:

3 тонни картоплі по 2500 грн. = 7500 грн.

2 тонни овочів по 3000 грн. = 6000 грн.

6 тонн буряків по 320 грн. = 1920 грн.

3,5 тонни молока по 1,8 грн. = 6300 грн.

300 кг м"яса по 21 грн. = 6300 грн.

Інші доходи  1000 грн.

Разом  29020 грн.

Різниця  16920.

В розбивці на місяць ми отримуємо по 705 грн. на двох осіб у сім"ї.  Дійсно "заможні" люди. Цей простий розрахунок показує , чому молодь не лишається  у селі, і чому села не забудовують новими домами. Йде боротьба за виживання.

Ви спитаєте мене   до чого усі ці песимістичні розрахунки та роздуми, для того, щоб показати безперспективність українського села? Ні!  Село це самовідновний організм. Потрібно тільки дати необхідну кількість ліків ( у вигляді законодавчого регулювання) та не заважати відновлюватись, потрібна насамперед політична воля.

"Земельний кадастр", стимулювання до будівництва чи розширення виробництва шляхом пільгових кредитів, ввізне мито на с/г продукцію,стимулювання виробництва біопального  це мінімальний перелік.

Зміни просто необхідні, саме через село зараз іде фронт боротьби за нове  успішне село, за зміни на краще. Іде Фронт Змін.

Ганна КОСТЮК, кандидат в депутати до Львівської обласної  ради по Сокальському округу, член ради ЛОО ПП "Фронт Змін".      

             

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Дебати між кандидатами на посаду міського голови міста Сокаль. Відео

18 жовтня в Народному Домі м. ...