Home / Наші інтервю / Iрина Сех : “Необхідні докорінні зміни у владі та суспільстві”

Iрина Сех : “Необхідні докорінні зміни у владі та суспільстві”

Ірина СЕХ – народний депутат України, член депутатської фракції Всеукраїнське об'єднання «Свобода», голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, заступник члена Постійної делегації у Парламентському вимірі Центральноєвропейської ініціативи, член групи з міжпарламентських зв’язків з Естонською Республікою, член групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща, член групи з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою.

12 липня вона побувала у Сокалі, взяла участь у святковому Богослужінні, приуроченому Року віри, 1025-літтю хрещення РусиУкраїни, 105-тій річниці празника катедрального храму святих Верховних апостолів Петра і Павла м. Сокаль, та 20-го року архієрейських свячень єпископа Сокальсько-Жовківської єпархії Михаїла Колтуна. Після завершення святкової Літургії, пані Ірина СЕХ охоче відповіла на запитання головного редактора газети «Голос з-над Бугу».

– Пані Ірино, Ви частий гість Сокальщини, але в катедральному храмі святих апостолів Петра і Павла на таких урочистостях, напевно, вперше. Ваші враження?

– Сьогодні ми відзначали подвійне, навіть потрійне свято – Петра і Павла, храмовий празник і ювілей єпископського служіння владики Михаїла. Звичайно, мені було дуже приємно розділити із сокальцями радість свята, приємно було відвідати цей намолений храм, молитися разом з вами і спільно заспівати «Многаліття» владиці, якого добре знаю і щиро шаную. Думаю, нам пощастило, що маємо такого архипастиря – високодуховну, жертовну, освічену людину, – який дбає про кожного вірного.

– Тридцять сім депутатів представляють ВО «Свобода» у Верховній Раді України. Вперше у парламенті є націоналісти. Розкажіть про основні питання законотворчої діяльності, які вдалося прийняти.

– Народні депутати від «Свободи» активно використовують право законодавчої ініціативи, передбачене статтею 12 Закону України «Про статус народного депутата України». Про ухвалені законопроекти говорити дещо зарано: більшість ще не пройшла всю процедуру до розгляду в сесійній залі. Однак, ви розумієте, яким є розподіл сил в парламенті, і навряд чи більшість підтримуватиме опозиційні закони. Чинна більшість не думає про користь для народу і держави. Коли ВО «Свобода» пропонує якийсь законопроект, що передбачає соціальний захист, чи пропонує шляхи наповнення державного бюджету, то «регіонали» за документ не голосуватимуть тільки тому, що його пропонують націоналісти. Але це не означає, що ми не повинні писати закони, – згодом вони стануть основою реформ у державі. Іноді наші опоненти дають такі пропозиції, що краще почитати , буде менш смішно.

На 5 липня 2013 року народні депутатисвободівці зареєстрували 126 законопроектів та 76 проектів постанов. У середньому на кожного депутата від ВО «Свобода» припадає 34 законопроекти; за цим показником фракція ВО «Свобода» посідає друге місце. Серед основних, стратегічних законопроектів, що спрямовані на оздоровлення української економіки, є такі: «Про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, що мають пільговий режим оподаткування», ухвалення якого дозволило би поставити набагато серйозніший бар'єр на шляху відтоку капіталів з України, створило б передумови для залучення додаткових фінансових коштів в економіку України та усунуло більшість можливостей для ухиляння від сплати податків суб'єктами підприємницької діяльності, що виробляють свій продукт саме в Україні; «Про ліквідацію приватних монополій», який посилить захист інтересів підприємців, споживачів та найманих працівників, збільшить кількість суб'єктів господарювання та конкуренцію на загальнодержавному та регіональних ринках товарів; «Про заходи щодо ліквідації дефіциту бюджету Пенсійного фонду України»; «Про спрощену процедуру державної реєстрації суб'єктів малого підприємництва».

Значна частина законодавчих ініціатив «Свободи» спрямована на внесення змін до бюджетного законодавства щодо підвищення фінансової самостійності місцевого самоврядування, удосконалення скарбничого обслуговування місцевих бюджетів, встановлення справедливості в розподілі бюджетних коштів, щодо боротьби з корупцією, забезпечення прозорості державних закупівель. Частина законопроектів фракції спрямована на відновлення та захист національної та соціальної справедливості, а саме: законопроекти, спрямовані на соціальний захист жертв політичних репресій, інвалідів та матерів; проекти законів, спрямованих на будівництво сучасного лікувальнодіагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», за рахунок доходів від підвищення акцизного податку на пиво; законодавчі ініціативи щодо посилення кримінальної відповідальності за дії, спрямовані проти державної мови, за публічне заперечення чи виправдання злочинів нацизму та сталінізму, за наругу над місцями поховання учасників національновизвольної боротьби за свободу і незалежність України; «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» та «Про вищу освіту», зареєстровані спільно з лідерами інших опозиційних фракцій.

Значна частина проектів постанов фракції націоналістів передбачає ініціативу створення тимчасових слідчих комісії та заслуховування керівників виконавчої влади, а також проведення парламентських слухань.

Народні депутати-свободівці постійно подають проекти постанов, що стосуються національної пам'яті, зокрема відзначення пам'ятних дат української історії, якот подвигу героїв у бою під Крутами, річниці Коліївщини, Конотопської битви, Дня Героїв в Україні, 80-х роковин Голодомору в Україні, відзначення 140-річчя з дня народження Миколи Міхновського, 130-річчя Дмитра Донцова та інших подій.

Також депутати фракції ВО «Свобода» спільно з представниками інших опозиційних фракцій підготували та зареєстрували законопроекти, спрямовані на боротьбу з режимом Януковича, зокрема, «Про порядок імпічменту Президента України», «Про Національне антикорупційне бюро», «Про антикорупційну перевірку чиновників усіх рівнів», «Про скасування необґрунтованих пільг і привілеїв для осіб, уповноважених на виконання функцій держави» та інші.

– Фракція завжди голосує одноголосно, чи все ж таки бувають розбіжності в депутатів у поглядах на те чи інше питання?

– Звичайно, бувають. Однак на своїх засіданнях фракція ухвалює рішення щодо кожного питання порядку денного шляхом консенсусу, після заслуховування позиції народного депутата, що представляє відповідний комітет, висновків Аналітичної служби та ґрунтовного обговорення. Ключовим критерієм є відповідність нашій Програмі захисту українців.

– Депутати фракції ВО «Свобода» брали участь і в засіданнях уряду. Чи прислухалися до їх думок?

– Бачите, тут відбувся зворотній процес. Уряд настільки не хотів бачити свободівців на своїх засіданнях, що почав шукати шляхи, аби заборонити їхню присутність. Але завдяки народним депутатам від «Свободи» українська громада дізналася про так звані «закриті» щопонеділкові засідання уряду, на яких ухвалювали рішення про розподіл мільярдів бюджетних коштів та розглядали таємні питання. У червні 2013 року, внаслідок тиску Всеукраїнського об'єднання «Свобода», уряд Азарова був змушений відмовитися від таких засідань. Усього протягом першого півріччя 2013 року депутати-свободівці взяли участь у 27 засіданнях уряду.

– Ви особисто були ініціатором створення тимчасових слідчих комісій. А який підсумок їх роботи?

– Ситуація зі створенням тимчасових слідчих комісій така ж, як і з ухваленням опозиційних законів. Ви ж розумієте, що регіонально-комуністична більшість не буде голосувати за розслідування фальсифікацій на виборах чи про нескладення присяги «тушками» Табаловими. Депутати фракції ВО «Свобода» стали ініціаторами створення 13 тимчасових слідчих комісій, які є інструментом залучення народних депутатів України до розслідування фактів порушення чинного законодавства з боку різних гілок влади. Зокрема, свободівці ініціювали ТСК з питань: розслідування фактів фальсифікацій на виборах до Верховної Ради України, які відбулися 28 жовтня 2012 року; розслідування фактів нескладення присяги новообраними народними депутатами України Табаловим•О. М. і Табаловим А. О. та законності отримання ними депутатського мандата; розслідування фактів незаконного заволодіння (захоплення) українських підприємств з використанням судових та правоохоронних органів; розслідування фактів порушень законодавства при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров'я України; розслідування фактів нападу на представників засобів масової інформації 18 травня 2013 року в м. Києві за адресою: вулиця Володимирська, 15, розслідування інших фактів тиску на засоби масової інформації, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів; розслідування обставин та наслідків витрачання бюджетних коштів 2012 року для проведення капітального ремонту об'єктів соціальної галузі; розслідування порушення прав державних, комерційних забудовників та фізичних осіб, що інвестують у будівництво житла; перевірки діяльності виконавчих органів Львівської міської ради та розслідування фактів незаконного впровадження транспортної мережі у м. Львів, фактів нецільового використання ґрантових коштів Європейського банку реконструкції та розвитку під час здійснення фінансовогосподарських операцій посадовими особами Львівської міської ради.

– Пані Ірино, Ви – голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Напевно, як говорять, роботи непочатий край. Які питання вдалося уже прийняти?

– Це серйозна й відповідальна ділянка праці. Я розпочала роботу на цій посаді з виїзного засідання комітету в Чорнобильську зону – хотіла на власні очі побачити ситуацію на ЧАЕС, поспілкуватися з працівниками, дізнатися про проблеми, а також залучити до цього членів комітету. Думаю, це був корисний досвід, і ми вирішили й надалі не лише засідати в кабінетах, а й виїжджати на місця, де є найбільші екологічні проблеми. З моєї ініціативи відбулися парламентські слухання про стан ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також я ініціювала парламентські слухання щодо видобування сланцевого газу в Україні, однак більшість не проголосувала за їх проведення, тому слухання відбулися в рамках комітету. Але вони від того не стали менш резонансними – точилася гостра дискусія між компаніями, які хочуть видобувати цей газ в Україні та їхніми лобістами: і екологами, й науковцями, які розуміють загрозу застосування методу гідророзриву пласту.

Якщо говорити про мої законодавчі ініціативи, то вони спрямовані передусім на розширення прав місцевого самоврядування. Зокрема, мій законопроект від «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування екологічного податку» ставить за мету можливість забезпечення виконання органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», не зменшуючи, порівняно з 20112012 роками, відсотка відрахувань екологічного податку до місцевих бюджетів. Законопроект пропонує з 1 січня 2014 року повернутися до розподілу коштів екологічного податку, який був передбачений Бюджетним кодексом України під час його ухвалення, а саме: 50 відсотків коштів податку запропоновано зараховувати до спеціального фонду сільських, селищних, міських бюджетів; 20 відсотків – до спеціального фонду обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим; 30 відсотків – до спеціального фонду державного бюджету.

Зазначу, що цей законопроект одностайно підтримали народні депутати – представники всіх політичних партій на засіданнях Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також Комітету з питань бюджету Верховної Ради України. На зміцнення місцевого самоврядування спрямовано мій законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів України), а також інші, автором або співавтором яких я є.

– Ваша думка – стосовно видобутку сланцевого газу на території Львівщини, зокрема й у Сокальському районі?

– Моя позиція категорична – видобування сланцевого газу із застосуванням методу гідророзриву пласта становить загрозу для нашого краю, для довкілля, землі, води, здоров’я людей. Детальне вивчення угод про розподіл продукції між урядом та компаніями, які хочуть видобувати сланцевий газ в Україні, спонукало мене до ще одного висновку: цей проект не принесе ніякої вигоди ні державі, ні нашим людям. Іншими словами: українцям не варто чекати на дешевий газ. Як завжди – зароблятимуть пани, а простим людям залишатимуться проблеми. Це добре зрозуміли в європейських державах, де відмовилися від видобування. Скажімо, президент Франції недавно заявив, що доки він при владі, не дозволить видобування сланцевого газу в своїй країні. Так само вирішили інші держави, влада яких вміє дивитися на крок вперед, а не жити лише сьогоднішнім днем. Я хочу, аби мудра, виважена, державницька позиція з цього питання перемогла в Україні.

– Останнім часом багато нарікань на міліцію. Маємо випадки у Врадіївці, Києві, Одесі… Що потрібно змінювати у цьому плані?

– Треба розуміти, що це не окремі злочини окремих представників правоохоронних органів – це системна проблема, корені якої на найвищих щаблях влади. Необхідне усунення цього режиму, докорінні зміни у владі і в суспільстві.

– Що Ви можете сказати щодо звернення 148 депутатів Верховної Ради з Партії регіонів та комуністів із закликом до польського Сейму визнати події на Волині геноцидом? Адже дехто це назвав антинаціональним кроком і зрадою.

– Звернення 148 народних депутатів України до Сейму Республіки Польща з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу та засудити злочинні діяння українських націоналістів я розцінюю як державну зраду. Історія не знає подібних прецедентів, щоби народні депутати, які отримали мандат від українського народу, намагалися дискредитувати свою націю й свою державу. Вперше у світовій історії державні діячі однієї країни звернулися до іншої з проханням публічно принизити їхню націю, їхніх героїв. Цей вчинок є відвертою підривною діяльністю проти України.

– Ще про болюче питання жителів нашого регіону – дороги. Люди нарікають на владу. Хто ж може пришвидшити їх ремонт?

– У Верховній Раді ми, як можемо, відстоюємо необхідність виділення коштів на ремонт доріг. Дуже прикро, що Львівщина має сумне лідерство за найгіршим станом доріг… Уряд каже, що бракує грошей, щоб кардинально змінити ситуацію на краще. Але водночас стикаємося із ситуацією, коли гроші виділено, а високопосадовці виконавчої влади не підписують документ, щоб кошти можна було освоювати. Так було в ситуації, коли Львівська обласна рада розподілила кошти, а голова ЛОДА тримав документ «під сукном». У результаті такого «господарювання» гроші надійдуть восени, і їх просто закопають в болото. Тобто проблема не тільки в недостатньому фінансуванні, а й у неефективності використання коштів. Тому я закликаю місцеві громади, органи місцевого самоврядування спільно з нами, депутатами, контролювати ефективність використання коштів та належне виконання робіт на дорогах.

Інтерв’ю взяв Василь СОРОЧУК.

На світлині: під час катедрального празника в Сокалі, 12 липня цього року, народний депутат України від фракції ВО «Свобода» Ірина СЕХ та голова комісії з питань бюджету, соціальноекономічного розвитку та комунальної власності Львівської обласної ради Ярослав КАЧМАРИК.
Фото Юрія Товарянського.       

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Чим живуть працівники охорони здоров’я?

Лікар – це набагато більше, ніж ...