Home / Святкові події / Мешканка Реклинця, що на Сокальщині, святкувала свій столітній ювілей

Мешканка Реклинця, що на Сокальщині, святкувала свій столітній ювілей

11 серпня славний столітній ювілей відсвяткувала мешканка с. Реклинець Катерина Іванівна Заяць. Привітати ювілярку з цією поважною датою приїхали представники Головного управління праці і соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації Оксана Соболь та Ігор Мойсин, голова Сокальської райдержадміністрації Микола Мисак, заступник голови РДА Наталія Карташова, начальник управління праці та соціального захисту населення РДА Володимир Огінський, директор територіального центру обслуговування одиноких і непрацездатних громадян Тетяна Бугай, Реклинецький сільський голова Роман Левків, онуки, родина, сусіди. Вітальний лист від Президента України Віктора Януковича зачитала Оксана Соболь, побажала Катерині Іванівні довгих років життя та вручила подарунок  пральну машину. Голова РДА Микола Мисак теж привітав столітню мешканку Сокальщини і сказав: "Бажаю Вам міцногоміцного здоров’я, щоб Ви ще багато років прожили в колі родини усім на радість і потіху" та вручив ювілярці одноразову грошову допомогу  500 гривень. Усі дружно заспівали бабусі "Многая літа".

Від імені сусідів з ювілеєм Катерину Заяць привітала Наталія Стодольна. Вона згадала, як маленькою часто бувала у бабусі, які смачні пиріжки та випікала і пригощала ними сільських дітей. Сусідка розповіла, що бабуся була дуже працьовитою, все встигала: і на роботі в колгоспі, і біля хати, і в сім’ї, все життя ходила в церкву, в хорі співала. Ніхто не пам’ятає, щоб бабуся Катерина колись нарікала на долю. Вона була дуже витривалою, бо пережила роки війни, голод, страшні лихоліття, вміла достойно вийти з будьякої життєвої ситуації. Навіть коли хата згоріла, а Катерина Іванівна залишилася в одній сорочці з маленькою донькою на руках, не складала рук, лише просила Господа Бога сили жити далі. Згодом разом з чоловіком самотужки відбудували рідну оселю і у ній все життя прожили в любові та повазі, поставили на ноги єдину доньку Марію. А ще у цій хаті жили і священики, і інженери, і вчителі, бо бабуся була доброю і усі приїжджі спеціалісти проживали в хаті Заяців. Навіть зараз, хоч і проживають далеко від Реклинця, приїжджають до бабусі, не забувають про неї. Незважаючи на досить поважний вік, Катерина Іванівна пересувається з ходунками, має добру пам’ять, співає.

Донька Марія, яка проживає разом з ювіляркою, в цей день щиро дякувала мамі за те, що дала їй можливість в нелегкі часи здобути дві вищих освіти і 25 років працювати викладачем Львівського кооперативного технікуму. 

Тепер бабуся тішиться нею, а ще двома онуками  Андрієм та Мирославом, правнуками. Обоє працюють у Львові, один з них  співак Львівського театру опери та балету, гастролює по світу, але на ювілей до бабусі приїхав.

Вислухавши привітання, столітня ювілярка щиро дякувала родині, доньці, онукам, сусідам, представникам влади за те, що знайшли час і приїхали її привітати. Вона була дуже розчулена увагою до себе і подитячому тішилась квітам, пральній машинці та іншим подарункам.

Помережане зморшками обличчя Катерини Іванівни світилося радістю. Коли запитала поважну бабусю, який секрет довголіття, вона сказала, що завжди і в усьому покладалася на Бога, бо без Нього ані до порога. Все життя бабця Катерина постила, працювала від зорі до зорі і молилася. Тепер цього навчає доньку, онуків.

Покидаючи оселю столітньої ювілярки Катерини Заяць, ми побажали їй міцного здоров’я, радості від доньки та онуків та ще довгих років життя.

Ольга РОМАНЮК.

Фото автора.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Школа у Волсвині святкує своє 50-ти річчя

 …лише в 1860 – 1870 роках ...