Відома письменниця Олена Пчілка – мати Лесі Українки – перша в нашій літературі перестала ховатись за чоловічим псевдонімом, як було модно до неї: так робила француженка Жорж Санд і наша Марко Вовчок. Її Олена Пчілка не любила і називала «нахабною кацапкою». Марко Вовчок носила зачіску «коса короною», тож Олена Пчілка до своєї коси додавала локони, щоб цю моду порушити. Вона вважала себе першою леді нашої літератури.
Першою вона таки була. Саме у її повісті «Товаришки» вперше виведено інтелігенцію, яка розмовляє українською мовою (раніше українською розмовляли лише селяни). До такої інтелігенції належала і сама Олена Пчілка. За тих часів це вимагало сміливості й твердості характеру. Пчілка воювала сама проти всіх. Її журнал «Рідний край», що видавався українською мовою, був дуже популярним, за що згодом його закрили.
Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною» в нашій літературі. Та ці слова більше підійшли б матері Лесі, бо всі тогочасні чоловіки боялися ненароком розсердити її.
На відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві у 1903 році заборонили читати доповіді українською мовою. Олена Пчілка – єдина, хто злегковажив забороною. Високі державні чиновники, зустрічаючись із нею, переходили на французьку, боячись образити своєю російською. Директор поштового департаменту Петербурга особисто давав дозвіл надіслати телеграму до Києва українською мовою (забороненою на той час), бо «для госпожи Косач можно сделать исключение». Чоловік її, дійсний статський радник Петро Косач, розмовляв суржиком. Саме завдяки мамі діти стали українцями.
Родина Косачів жила у маєтку на Волині, неподалік Ковеля. Селяни у Колодяжному відразу відчули різницю між паном і панею. Тихого Петра Косача боялися, а його дружини – ні. Бо вона байдуже дивилася на те, що з її лісу селяни крадуть дерево. «Нехай, може їм топити нема чим»,– казала пані.
Двох старших дітей, Михайла та Лесю, Олена Пчілка не віддавала до школи аж до п’ятого класу, щоб не зазнали російського впливу. Учила їх вдома, за власною програмою. Годі уявити, ким би стала Леся Українка, якби росла в іншому середовищі. Мабуть, тому сильних героїнь у своїх творах Леся списувала саме з матері.
Олена Пчілка не визнавала більшовиків, вони їй платили тим самим. Арештовували її в Гадячі у 1920 році, а в 1929-му спробували притягнути до справи Спілки визволення України. Але стара письменниця тоді вже не вставала з ліжка.
Життя цієї славетної розумної жінки має бути прикладом для наслідування. Ба саме від матері залежить, якою буде її дитина.
Актуальне питання сьогодення…
Ганна РОСОЛЮК,
м. Сокаль.