Історія

Перша письмова згадка про село Добростани з Яворівщини відноситься до 1389 року

Історична довідка “Яворівщина”

Вчора начальник Яворівської ВА Ярослав Коминський в своїй постійній рубриці “Спадщина сторінками минулого” ознайомив з пам’яткою культурної спадщини Яворівського району – Церква Успення Пресвятої Богородиці у селі Добростани.

Перша письмова згадка про село Добростани відноситься до 1389 року. В ХVI столітті у Добростанах вже була дерев’яна церква. Про це свідчать пожовклі від часу документи, які відшукав в архіві львівський історик Василь Лаба. У своєму дослідженні про село він подає таку інформацію: «8 серпня 1666 року в таборі під Ярошином король Ян-Казимир на прохання о. Костянтина з Добростан надав йому привілей на поле Ярмоловське, яке було надане церкві ще його попередниками. У 1785 року в церкві були заведені нові метричні книги, які зберігалися тут ще на початку ХХ ст. В акті оцінки церковного майна 10 квітня 1805 року зазначено, що церква Успення Богородиці була стара, збудована громадою з різного соснового дерева. Вона вся була прогнила і грозила обвалом.

У 1805 році тут було 120 сімей парафіян. На місці дерев’яної за проектом Мікаеля Фабрі у 1804 році було розпочато будівництво нової мурованої церкви, яке продовжилося за проектом Стаунеллі у 1817 році терезіанського типу (назва типу походить від імені імператриці Марії Терезії). Церковні будівлі у ньому виділялись певними елементами, такими як вежа (дзвіниця) над входом у церкву, одна центральна нава, часто без куполів. Поряд з церквою при вході мурована стінного типу трипролітна дзвіниця на три дзвони. Добростанівський сільський голова Іванна Гуль розповіла, що Церква Успення Пресвятої Богородиці хоча й була освячена 9 жовтня 1817 року, проте храмовий празник відзначають на Івана Богослова, як пам’ять про те, що від часу, коли була освячена церква у селі припинилася епідемія холери.

А 25 грудня 1893 року церква отримала право влаштовувати відпусти на свято Івана Богослова. Будівля складається з прямокутної витягнутої нави, у західний частині якої внутрішньо виділений присінок, та вужчого, прямокутного в плані вівтаря зі сходу, до якого з півдня і півночі прилягають невеликі, прямокутні в плані ризниці. Нава вкрита двосхилим дахом, а вівтар – трисхилим з нижчим гребенем. Над чільним фасадом підноситься квадратний в перекрої ярус вежі-дзвіниці, вкритий чотирибічною банею, увінчаний сліпим ліхтарем з маківкою. Стінопис інтер’єру 1899 року маляра Михайла Боярського.

Зберігся сучасний церкві чотириярусний іконостас горизонтальної побудови столярної роботи з новими царськими воротами і різьбленими колонами. У 2012-2014 роках здійснено ремонт церкви Успення Пресвятої Богородиці. Стіни церкви були підмуровані на висоту 950 мм; 1300 мм; 1900 мм, влаштоване залізобетонне покриття даху, дах покритий жовтим булатом, встановили металопластикові вікна, встановили новий дзвін на дзвіниці, були влаштовані доріжки перед входом до церкви та навколо церкви, стіни в інтер’єрі були заново пофарбовані, вкриті розписами.

У 2018 році виготовили новий тетрапод. Головний вівтар кінця ХІХ ст. – дерев’яний різьблений, вкритий позолотою, з прямокутним образом Матері Божої Неустанної Помочі.

Над карнизом влаштований прямокутний образ «Ісус Христос – євхаристійний». Обабіч вівтаря – дві виступаючі круглі колони, над антаблементом колон встановлені різьблені фігурки ангелів. Завершує вівтар образ Богородиці з дитям Ісусом, зображеної в повний зріст у мафорії синього кольору на хмарині – символі виняткового пошанування.

Обабіч образу – по дві круглі колони, над півкруглим завершенням образу, оздобленим різьбленим листям винограду, встановлений дерев’яний різьблений хрест з променями, що відходять від центру. Образи виконані на дошці олійними фарбами.

Казальниця кін. ХІХ ст. при колонії північної стіни головної нави – дерев’яна різьблена у формі чаші, оздоблена різьбленими елементами. Церква знаходиться на пологому схилі пагорба, що спадає на захід. На території ростуть дерева листяних та хвойних порід.

За функціональною типологією церква Успення Пресвятої Богородиці – сакральна споруда. Перед церквою від заходу – мурована стінного типу трипролітна дзвіниця на три дзвони, підсилена контрфорсами від сходу. Сьогодні адміністратором храму Успення Пресвятої Богородиці у с.Добростани служить о.Дмитро Борейко.

 

Голос Сокальщини на GoogleNews