Весна, оживає природа, Зелений встеляє покров. Хоча ще холодна погода, Вселяється в душу любов. Любов до усього живого, Що бачимо ми на землі, І плачу я щиро від того, Що в небі летять журавлі. Кружляють, кружляють по колу І бачать, ...

ЛЕСІ УКРАЇНЦІ Народжена у люті сніговії, Не пестувана доленьки рукою, Несла в душі такий вогонь надії, Що осявала все навкруг собою. У кволім тілі – серце Прометея, І криця слова у руках жіночих. Мінлива доля, наче Мавкафея, Полюбить нині, завтра ...

НА ЧЕРНЕЧІЙ ГОРІ На Чернечій горі Спочиває Тарас – Наш великий письменник і «батько», А назвав його так Котляревський Іван, Його слава ніколи не згасне. Тихо води свої несе річка Дніпро, А дівчата виспівують пісню, Як  в дяка ти учивсь, ...

А Я ТЕБЕ ЧЕКАЛА СТІЛЬКИ ЛІТ (Шевченкова Оксана) А я тебе чекала стільки літ! Я часом навіть марила тобою. І сипався на землю білий цвіт, Вербове листя плило за водою. Зів’яла та надієчка моя, Що поєднати доленьку хотіла, А я ...

У чому сенс людського життя… Може, вітер знає, може гордий птах, Може, сонце, що сіяє над землею, Може, хмари, що пливуть у небесах. Може, сенс у тому, щоб чинити кривду, Брехати, красти і робити зло. Чи, може, сенс життя в ...

ПРО ПІСНЮ (Триптих) Пам’яті Володимира Івасюка 1. Нехай ще «скрипка грає, серце крає»! …А в кого замість серця – камінець? Пекла вам кожна крапля «Водограю», Що спраглим Пісні Дарував Співець. Допоки Він плекав «Червону руту», Любов’ю пестив ніжні пелюстки, Ви ...

ТАРАСУ ШЕВЧЕНКУ 1 За слово щире… і страждання   Народ вклонився до землі… Заснув поет, в хвилини злі,– Лишивши людям на прощання Життя земного шлях жертовний, І болем писані рядки… Створив Шевченко храм духовний, Створив словами на віки. Вчимо живущі заповіти, ...

СЛАВЕТНА ДОНЬКА УКРАЇНИ Неподалік від нас, у місті на Волині, вродилося дівча в українській родині. Батьки її любили, леліяли, плекали, порадившись, Ларисою назвали. Та час минав, дитина підростала і в свої дев’ять років вірш перший написала. Любила вона все: гаї, ...

ВЕЧІР ЗУСТРІЧІ Ой спішу, ой спішу як ніколи У заметене снігом село. П’ятдесят як кінчали ми школу, А, здається, це вчора було. Пострічаю тут юності друзів, Даних долею нам вчителів. Ми обнімемся в щасті і тузі, І сердечному виливі слів. ...

Біля хати батьків моєї дружини росте ліщина. Цей кущ перетворився на височенне дерево і рясно плодоносить. Проте горішка не зірвеш, навіть по драбині не доберешся до нього. Така вже висока ліщина. Доводиться чекати, коли горішок достигне і сам впаде на ...