Життєві історії

На подвір’ї хати основоположника і першого голови ОУН Євгена Коновальця висадили саджанець дуба

У Зашкові Жовківського району, на подвір’ї родинної хати, де виріс основоположник і перший голова ОУН полковник Євген Коновалець, з нагоди 120річчя від дня його народження  висадили саджанець дуба. У хаті діє меморіальний музей, який утворився у 1991 році, а статус державного отримав у 1993ому. Зараз це філія Львівського історичного музею. Експозиція охоплює і висвітлює усі фактори, що впливали на формування особистості Євгена Коновальця, та вплив Євгена Коновальця на хід української історії.

На подвір’ї хати батько Євгена Коновальця висадив три дуби, бо мав трьох синів. Зараз ці велетенські красені ховають під своїми розлогими кронами маленьку хатку, до якої, за словами працівників музею, гості навідуються хіба що під час відзначення якихось дат.

До трьох велетенських дубів приєднався ще і четвертий, участь у висадженні якого взяли представники районної та обласної ради. Дубок посадили, встановили меморіальну таблицю і під коріння насипали землі з могили Євгена Коновальця, яку спеціально для цього привезли з Роттердаму.

Свої враження від музею гості зі Львова залишали у Книзі відгуків. Перший заступник голови ОДА Мирон Янків написав: «Музей Є. Коновальця – особливе місце, де зібрані експонати про відому особистість, Великого Українця, громадськополітичного діяча, стараннями якого постала незалежна Україна».

Голова Львівської облради Олег Панькевич написав: «Бажаю, щоб це місце стало відоме всім українцям. Хай кожен має обов’язком відвідати і зрозуміти».

Представники обласних ради та адміністрації свої думки, сформульовані у записах, далі розвинули під час виступу на народному віче.

* * *
Серед присутніх у Зашкові на відзначенні 120ої річниці від дня народження полковника Євгена Коновальця, котрий у 1929 році очолив Організацію українських націоналістів, був голова Проводу Львівської обласної організації Конгресу українських націоналістів Микола ПШЕВЛОЦЬКИЙ. «Голос з-над Бугу» попросив його висловити свою думку стосовно постаті Євгена Коновальця. Ось що він сказав:

– Євген Коновалець був тим політичним діячем в українській історії, котрий започаткував політичну і ідеологічну лінію, що вилилася врештірешт у здобуття Україною незалежності. Тобто це та політична лінія, яка спиралася на патріотизм, державництво, самостійність, на власні сили. І ті, хто продовжували його політичну лінію, йшли таким шляхом в своїй боротьбі і політичній діяльності. Сьогодні це особливо важливо, тому що суспільству намагаються нав`язати дискусію не лише навколо постаті Євгена Коновальця, а загалом навколо концепції, яку сповідував і утверджував Євген Коновалець та його побратими. Це за великим рахунком – не предмет дискусії. Це завдання на втілення в життя і сьогодні теж. Якщо сьогоднішня держава не буде проваджена тими людьми, які стоять на засадах патріотизму, які є твердими державниками, твердими самостійниками в своїй політичній діяльності, то таку державу будуть чекати сумні часи. Звичайно, ми розуміємо, що є світ, є світове співтовариство і нам з ним треба взаємодіяти, треба діяти відповідно до обставин, але, в першу чергу, треба твердо стояти на своєму. Треба чітко і однозначно покладатися на власні сили, а найголовніше відстоювати за будьяких обставин, в будьякому аспекті власні національні інтереси. В цьому суть націоналізму і в найвищому розумінні – це є патріотизм. Євген Коновалець є саме такою постаттю. І ті заходи, які проводяться на вшанування його пам`яті, є надзвичайно доречними, вчасними, актуальними, і вони не вичерпуються тільки відзначенням 120ої річниці з дня народження Євгена Коновальця чи будьякою іншою річницею чи ювілеєм, а в тому, щоб на прикладі життя Євгена Коновальця виховувати нові покоління, формувати сучасну національну свідомість нашого суспільства і з іншого боку завжди пам`ятати про ту небезпеку, яка чатує на націю взагалі, на її державницьке устремління і на тих людей, які репрезентують в найбільш повній мірі таку лінію. Не випадково жертвою терористичного акту, вбивства, підступного, підлого став Євген Коновалець. Більшовицька система була націлена на нівеляцію нації, вона умовно своєю ціллю вибирала ті постаті, тих лідерів, які спроможні були допровадити до реалізації конкретної мети, конкретної цілі – здобуття самостійної соборної Української держави. Але ми бачимо, що будьякі потуги в цьому напрямку перешкоджання природньому розвитку історії, не дають результату. Тому що на місці одного лідера, борця, стають десятки, на місці десятків стають сотні тисяч. І врештірешт це розвивається в загальнонаціональне, народне піднесення, прикладом якого є кінець вісімдесятих і початок дев`яностих років, коли українці спромоглися на таке піднесення – здобуття своєї незалежної держави. Врешті вже в ході становлення самостійної держави українці спроможні були підтверджувати саме такі свої прагнення. Маю на увазі 20042005 роки. І якщо буде відступ від тієї генеральної історичної лінії, то українська нація здатна, я переконаний в цьому, заявити про свою волю, а не волю окремих людей.

Голос Сокальщини на GoogleNews