З ініціативи Сокальської РДА відбулася зустріч з підприємцями району та представниками контролюючих органів. Підприємці розповіли про проблеми, з якими стикаються щодень, однак більше акцентували увагу на наболілих, яких також чимало. На жаль, вирішити їх на місцевому рівні не під силу, тому вони просили місцеву владу сприяти розвитку місцевих товаровиробників, малого і середнього бізнесу.
– Кажуть, що влада обернена до бізнесу та підприємців спиною, – сказала голова Сокальської РДА Наталія Карташова. – Але це не так. І ця зустріч є спробою обговорити наболілі проблеми підприємців, вирішити, що можна зробити для них на місцевому рівні, та як сприяти їх розвитку та процвітанню у районі. На Волині є добра практика: у крамницях двічі на тиждень беруть товари тільки у місцевого виробника. Це хліб, молочні продукти, макарони, меблі, одяг… Одним словом те, що виробляється у їхньому населеному пункті. Чому б нам на Сокальщині не скористатися їхнім добрим почином? Адже це сприяє розвитку місцевого підприємництва та торгівлі. Відтак зростають надходження до бюджету району.
Наталія Карташова запросила присутніх до відвертого діалогу і висловила сподівання, що зустріч буде корисною для обох сторін. Кожен з присутніх мав змогу висловити свою точку зору чи подати пропозицію. На жаль, підприємців прийшло мало. Першими висловили своє бачення ситуації представники влади. Зокрема, Сокальський міський голова Богдан Зарічний сказав:
– Ми зацікавлені у розвитку підприємництва, бізнесу у місті, тому що основний податок, який надходить у бюджет Сокаля – це податок з доходів фізичних осіб. І що більше буде працюючих на наших підприємствах, установах, то більше отримаємо податків, зможемо більше щось зробити у Сокалі. У підприємців є чимало проблем. На жаль, вирішити їх не у компетенції органів місцевого самоврядування. Проте влада має сприяти розвитку малого та середнього бізнесу. Успішно в цьому напрямі працюють у Волинській області, де в певний день тижня у крамницях продають товари лише місцевих виробників. В такий спосіб вони підтримують підприємців і знайомлять мешканців із якісними товарами, які виготовляють на їхніх теренах. Чому б нам не скористатися їхнім досвідом і рекомендувати підприємцям міста в один день тижня робити акцент на продуктах харчування та промислових товарах, які виробляють у Сокалі та районі? На Сокальщині функціонує чимало підприємств, однак ми не володіємо інформацією, яку продукцію вони виробляють. Хоча сокальці могли б її купувати. На початку ХХ століття в Галичині серед українців Австро-Угорщини зародилося гасло: «Свій до свого по своє!». Люди гуртувалися, щоб протидіяти експансії польського та єврейського капіталу і стимулювати розвиток вітчизняного виробництва, власного бізнесу. Просто кожен розумів: коли ти купуєш продукцію у свого виробника, то піднімаєш не тільки його, фінансово, але й економіку краю, бо створюються нові робочі місця та надходять відрахування до бюджету. На мою думку, в цьому гаслі завжди був і є позитив – воно згуртовує націю і дає поштовх до розвитку власного виробництва і торгівлі. Історія повторюється і нині, щоб не перервався ланцюжок: попит – виробництво – споживання – попит, і наші люди не втрачали роботу, мусимо підтримувати своє. Це, з одного боку, можна назвати патріотизмом, а з іншого – підтримкою економічного розвитку району. Хтось мені скаже, що патріотизм – це добре, але більшість з нас все ж таки буде голосувати за потрібний товар вмістом свого гаманця. Через що ми й маємо вщент заповнені полиці супермаркетів і крамниць і… низьку купівельну спроможність жителів міста. Щоб розірвати це замкнуте коло, виконком Сокальської міської ради планує прийняти рішення: рекомендувати торговельним закладам міста в один визначений день тижня робити акцент на продукції виробників Сокаля та району і привертати увагу до продукції свого товаровиробника. Думаю, це допоможе місцевим виробникам покращити економічне становище, а споживачам – відкрити для себе якісні товари за дешевшими цінами.
Володимир ЧУБ, заступник голови районної ради:
– У районі працює 394 малих підприємств і понад 2370 фізичних осіб. Це чимала кількість підприємців, які роблять свій вклад у розвиток району. Торговий оборот скла-дає понад 200 мільйонів гривень. Це свідчення того, що підприємці вносять свою вагому лепту у виробництво, в торгівлю та дбають про наповнення бюджету. Ми вже неодноразово на нарадах обговорювали питання співпраці з малим та середнім бізнесом та підтримки місцевих товаровиробників. Нині хочемо почути від вас пропозиції. Маємо повернути у наше життя гасло: «Свій до свого по своє!», і його втілювати. Що це значить? Ми повинні зрозуміти, що від цього залежить внутрішнє життя в районі. Адже – це наповнення бюджету, зарплати і соціальні пільги. Проте у підприємців є чимало проблем, які ми можемо вирішити на місцевому рівні. Запросили вас на цю зустріч задля ділового діалогу. Ваші пропозиції ми згрупуємо, проаналізуємо та скеруємо у вищі інстанції. Місцева влада пропонує бізнесменам на ділі підтримати власних підтриємців: один день на тиждень реалізовувати у крамницях товари місцевих товаровиробників. Діюче законодавство не сприяє розвитку малого та середнього бізнесу. От хоч би взяти тендерну процедуру. Така її організація створює перепони місцевому товаровиробнику.
Петро Пилипчук, підприємець, депутат районної ради:
– Думав, що нині на зустрічі буде людей, бо йтиме мова про болючі питання, як для підприємців, так і для влади. Однак помилився. Є бізнес, який приносить гроші у бюджет району, а є й такий, що вивозить його звідси. Нині кожен підприємець думає, як отримати прибуток, тому шукає товари якісні та дешеві, не замислюючись у кого він їх купує: у місцевого виробника чи деінде. Адже ми живемо в умовах ринкової економіки та конкуренції. Тут кожен виживає, як може.
У Сокалі функціонують великі торговельні супермаркети «Барвінок» та «Рукавичка», які приваблюють покупців широким асорти-ментом товарів. Все це відбилося на товарообороті дрібних крамниць, які не отримують достатнього виторгу, щоб вкладати кошти у розвиток бізнесу чи модернізувати його. Вони практично мають кошти лише на зарплату працівників, сплату податків та оплату за енергоносії, які щоразу зростають. Проте вартість продукції залишається тією ж. А це для підприємства збитки. До того ж і роботодавець, і працівники підприємства мають отримувати задоволення від своєї праці. На жаль, нині про це навіть не йде мова, бо кожен думає як вижити.
…Наш район багатогалузевий, де виробляють все, від меблів до вугілля. Та найбільшу частку займає виробництво сільськогосподарської продукції. Мусимо виробляти якісну дешеву конкуренто-спроможну продукцію. Але це стає все важче, бо зростає її собівартість. Адже до неї входять і витрати на доставку в населений пункт, які щоразу збільшуються, бо дороги в аварійному стані, автомашини лама-ються, потрібен їх ремонт. Через що не можемо вчасно доставити товари у крамниці. Виходить замкнуте коло. До того ж поряд Республіка Польща, і чимало товарів з-за кордону продають на наших ринках. А це здешевлює продукцію місцевих виробників.
Нині непростий час для підприємців, і для того, щоб місцевий товаровиробник міг ефективно працювати та розвиватися, йому потрібна підтримка влади та відлагоджений процес: виробництво – переробка – продукція – торгівля. І це дасть змогу малому та середньому бізнесу економічно зміцніти.
Добре було б підприємцям об’єднатися, щоб вирішити наболілі проблеми. Актуальною є й пропозиція: надіслати підприємствам прайс-листи продукції, яку вони виробляють, щоб про це знали мешканці району. Мабуть, як ніколи слушними для нас є слова: «Порятунок потопаючих – у руках самих потопаючих», як і гасло: «Свій до свого по своє!»
Ганна Костюк, депутат обласної ради, директор Агенції регіонального розвитку:
– Можу порівняти, коли у 2005-2007 роках організовувались подібні заходи, в цьому залі було більш велелюдно. Підприємці хотіли щось вирішити і поговорити про наболіле, публічно скаржилися на бюрократію чиновників та байдуже ставлення до них, були претензії і до контролюючих, і до дозвільних служб. Багато питань, які піднімались на таких заходах, одразу вирішувалися. Тож зустрічі були дієвими і потрібними. На жаль, нині місцева влада має набагато менше можливостей, щоб допомогти підприємцям, оскільки основні контролюючі служби та дозволи – в Києві чи у Львові. Слабке наповнення місцевого бюджету не дозволяє впроваджувати комплексні програми, які сприяли б розвитку бізнесу.
Сокальська Агенція взяла на себе частину функцій. Нині ми надаємо безкоштовні консультації і проводимо навчальні курси, допомагаємо з написанням бізнес-планів, веденням бухгалтерського обліку. І що важливо, надаємо фінансову допомогу із Фонду підтримки підприємництва, якою постійно користуються місцеві підприємці.
Проблеми підприємців у 2005-ому відрізняються від тих проблем, які є сьогодні. На жаль, держава й далі не підтримує українського товаровиробника, не сприяє розвитку середнього та малого бізнесу. Тож ми на місцевому рівні маємо подбати про це і нині обговорити, як практично підтримати місцевого виробника. На мою думку, в першу чергу, треба різними шляхами сприяти розвитку малого і середнього бізнесу, пропагувати товари місцевих виробників. Нині підприємці зіткнулися з новими проблемами, перше – це більше регулювання бізнесу.
До прикладу, ситуація з касовими апаратами… Всі підприємці, які займаються реалізацією тютюну і алкоголю, використовують касові апарати, будуть здавати звіти по дротових чи бездротових каналах зв’язку, за допомогою модемів, що будуть прикріплятися до касових апаратів. З одного боку – це добра ідея, бо дає оперативність та економить час. Адже люди можуть не їхати до райцентру, а здати звіт через Інтернет. Однак з другого – держава «залазить» в кишеню підприємцю, який понесе нові витрати – а це від 1500 до 2500 тис. грн. До того ж Інтернет є не у всіх селах, що унеможливить просте впровадження цього закону.
Інша проблема – це внесення змін у законодавство про надра, яким введені величезні штрафи за відсутність дозволу на використання надр при видобутку прісної води для господарських цілей. Для отримання цього дозволу потрібно затратити понад 300 тис. грн., і раніше він не був обов’яковим. Тому зараз, через ці зміни, 90 відсотків підприємств повинні платити непосильні штрафи. Я, як депутат обласної ради, написала звернення в Кабінет Міністрів та в екологічні служби, однак отримала відповідь: будемо штрафувати, виготовляйте ліцензії. Треба шукати інші шляхи.
Наталія Лагода, начальник відділу економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промис-ловості Сокальської РДА:
– На сесії районної ради затверджена програма розвитку малого і середнього підприємництва в районі на 2013-2015 рр. На її реалізацію виділено 14200 гривень. Насамперед, плануємо розробити буклет про район, у ньому будуть відомості про продукцію, яка виробляється у нашому районі, інформація про вільні виробничі приміщення, про об’єкти незавершеного виробництва, щоб можна було прорекламувати наш район і залучити інвесторів, які розвивали б малий та серед-ній бізнес. Наша мета – зробити промоцію району. Окрім того, інформація про продукцію, яку виробляють на наших теренах, буде розміщена на сайті Сокальської РДА. Для цього потрібно всім підприємцям подати прайс-листи у відділ економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості РДА.
Хочеться більшої ініціативи від представників бізнесу, щоб вони подавали свої пропозиції та зауваження, які ми зможемо врахувати при складанні наступної програми. Адже можна зробити значно більше, якщо між підприємцями і владою буде взаєморозуміння і підтримка.
Надія Кшановська, директор ТзОВ «Дукат»:
– Виробництво – це нелегкий процес. Однак потрібно не тільки виробити, але й реалізувати продукцію, що теж не є просто. В асортименті ТзОВ «Дукат» до 50 хлібобулочних та 60 кондитерських виробів. Їх реалізовуємо у Сокальському, Радехівському районах та у Волинській області. Якщо б реалізовували у Со-калі, ми б не витрачали стільки коштів на довезення. Думаю, не варто розповідати, які дороги і скільки потрібно вкласти грошей у ремонт автомашин. А ці кошти вкладали б у нове обладнання.
Спитаєте, чому ми не звертаємося до влади по допомогу? А що від того зміниться? Адже більшість проблем не під силу вирішити на місцевому рівні. От хоч би взяти надання тендерів, дозволи на користування надрами… Виробники вже втратили віру, що нам хтось щось допоможе. І давно звикли вирішувати свої проблеми самотужки. Зрозуміло, що якби торговельні заклади району брали нашу продукцію хоч би раз на тиждень, як на Волині, то це був би для нас плюс… З нас питають за якість, і ми стараємося випікати хлібобулочні вироби якісні. Але всім не догодиш, бо у кожного свій смак, кожен шукає своє…
Віктор Скляров, директор МКП «Дельта»:
– Проблем багато, і їх долати непросто. Але хотів би звернути увагу, що потрібно поводитись обережно з такими ініціативами. Відпо-відні заходи можуть прийняти також інші райони. Тож, щоб ми замість користі не завдали шкоди. Якщо на Волині є такі заходи щодо покращення співпраці виробників з місцевими закладами торгівлі, то вони, думаю, мають інформаційний характер. Треба доводити інформацію до людей і ті зроблять свої висновки. Якщо влада наполягатиме на цьому, то не думаю, що воно принесе якусь користь. Потрібно проводити цілеспря-мовану роботу щодо розвитку інфраструктури виробництва, яка дає найбільші доходи і наповнює бюджет не тільки приватних підприємств, але й бюджети міста та району. Якщо якийсь ініціативний підприємець має певні ідеї, то йому не просто їх реалізувати. І найбільша проблема – це доступ до земельних ресурсів. Є проблема з вирішенням складних питань: тендерів, розробки ресурсів надрів, врегулювання земельних відносин… Нині Сокальський район перенасичений закладами торгівлі. Доходи, які можуть підняти купівельну спроможність громадян – це є виробництво. І на це потрібно спрямовувати увагу. Але без допомоги влади цей процес не піде. Треба налаштовувати виробників, щоб вони звернулися до внутрішніх потреб району.
Далі заступник начальника ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС Олег Сольвaр інформував присутніх про те, що з 1 січня 2013 року для суб’єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО), змінено порядок подання звітності. Замість подання звітів на паперових носіях один раз на місяць, інформація про використання РРО, зокрема копії розрахункових документів, сформованих реєстраторами розрахункових операцій і фіскальних звітних чеків в електронній формі, має подаватись до органів державної податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв’язку мережі Інтернет щоденно.
Для цього платникам необхідно замінити існуючу касову техніку на РРО нового покоління, як альтернатива – підключити зовнішні модеми та здійснити доопрацювання внутрішнього програмного забезпечення РРО.
Таке нововведення значно спрощує процес звітування і позбавляє суб’єктів господарювання необхідності закуповувати і зберігати протягом трьох років паперову контрольну стрічку. Електронне звітування дає податківцям змогу дистанційного контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі, та відчутно зменшує кількість перевірок таких платників.
Треба зазначити, що на період освоєння нової технології – до 1 липня 2013 року – за неподання до органів державної податкової служби звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку штрафні санкції до платників не застосовувалися.
Зволікати з переобладнанням касової техніки чи придбанням нових РРО вже немає часу, оскільки з 1 липня фахівці податкової матимуть повне право застосувати штрафні санкції до порушників.
Олег Сольвaр зазначив, що відбулися й позитивні зміни. Зокрема, в податковій інспекції працює Центр обслуговування платників податків і спрощено процедуру реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, шляхом створення Єдиного вікна при державному реєстраторі.
Детальніше про діяльність Дозвільного центру у Сокальській РДА та про спрощену систему надання допомоги щодо отримання документів дозвільного характеру розповіла державний реєстратор Ірина Руденко.
Заступник начальника відділу Держкомагенства у Сокальському районі Петро Романюк розповів про ряд важливих документів щодо розмежування земель державної та комунальної власності. Адже з 1 січня всі землі у межах населеного пункту належать до комунальної власності, і ними розпоряджаються місцеві ради. Доповідачі відповіли на запитання підприємців.
Підсумував нараду заступник голови районної ради Володимир Чуб: «Ми знаємо про проблеми і труднощі підприємців, які починаються на законодавчому рівні. Але не варто опускати руки. Ми ініціювали цю нараду, щоб послухати вас та вивчити проблеми, які вас турбують. Адже, якщо замовчувати їх, то ніхто про них і не дізнається. Недарма кажуть, що відчиняють тим, хто стукає. Місцева влада намагається підтримувати місцевого товаровиробника. І чекає від підприємців конструктивних пропозицій, щоб разом напрацювати конкретний план заходів підтримки малого та середнього бізнесу в районі».
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.