Про кандидатів в депутати

Юрій Товарянський: “Ніколи не скажу на чорне – біле, а на біле – чорне”

Однак Майдан змінив усіх нас, перевернув нашу свідомість. Влада боїться виходу людей на вулиці. І ми маємо приклади цього навіть у нашому районі: у селищі міського типу Гірник відремонтували дорогу, а у Сокалі не дали побудувати сміттєвий завод.

Ми, нарешті, зрозуміли  якщо разом, то – сила. І дійсно, якщо глянути на село, а воно  колиска українського націоналізму, саме там збережені українські традиції, звичаї, мова. Якщо дружна громада, то там відремонтований Народний дім, стоїть добротна церква, впорядковані вулиці. Селяни думають як відремонтувати школу, дитячий садок, побудовати пам'ятник. Все залежить від громади. Якщо вона не стоятиме осторонь суспільно-політичного життя в районі, то і район розвиватиметься. Ми хочемо, щоб приходили інвестори, але повинні працювати чесно, відповідно до європейських вимог. Якби свого часу керівництво району та депутати зуміли зберегти завод хімволокна, цегельні, молокозавод, хлібо-пекарню, то зараз до нас залюбки прийшов би інвестор. Поволі з Сокаля забрали вузол поштового зв'язку, Укртелеком, нафтобазу та інші важливі об'єкти. Кому це вигідно? Все знищили, хоча Сокальщина  великий сільськогосподарський район. Наші чиновники, які прислуговували ще комуністичній владі, їм просто була цікава земля. На мою думку, інвестор має дбати про розвиток району, створення робочих місць, збереження навколишнього середовища. Зараз таких інвесторів немає. А віддати землю, щоб нам побудували якесь шкідливе виробництво, і труїли наших людей  це не правильно. У нас є багато вільної незадіяної землі, ніде такого не побачити, там кожен клаптик задіяний. А у нас вичікують хто з цього скористає. Те саме було із заводом абразивних матеріалів "Клінспорг", бо інвестор погоджувався на оренду землі й громада мала б з цього надходження до бюджету, а її продали за низьку ціну. Просто чиновники, заради власної наживи, стараються прислуговувати будькому. Ніхто не хоче сплачувати податки. Можна назвати той самий РЕМ. А підвищення цін на енергоносії тягне підвищення цін на все. Ця велика енергетична компанія колись купила за копійки все що було побудоване в радянські часи, нині не сплачує податку за землю. 

Добиватимуся від усіх голів місцевих рад змусити підприємство РЕМ платити податок за землю. В Сокалі за чотири роки це вдалося зробити. Хоча довелося звернутися до суду. Чому наші люди мають виїжджати за кордон? Адже розпадаються родини, діти ростуть без батьків. Це, на мою думку, геноцид українців. Колись влада в 40-х роках минулого століття вивозила наших людей, щоб не було протестних рухів, тепер вони довели людей до голоду, відчаю, і ті, щоб прогодувати родини змушені виїжджати за кордон. Хіба це не є геноцид нації, тільки іншого формату?

Ми маємо шанувати новітніх героїв, але не забувати героїв УПА і ОУН, які упродовж свого життя пронесли і передали нам Вифлеємський вогонь, і ми будемо з ним йти далі. Свободівці  щит нашої нації. Нас пресували за комуністів, за так званої демократичної української влади, яка була проросійською, які вивішували проросійські стрічки у нас, на Галичині. А зараз про це забули. І вже не було жодної георгіївської стрічки на меморіалі слави. Якщо б це було зроблено 10-15 років назад, то можливо не було б війни. Свідомо у нас розвалювали економіку, свідомо знищували армію, свідомо хотіли, щоб у нас не було патріотизму, бо сильного духом патріота не зламати. Тому виховання молоді нині для нас має бути пріоритетом. 

Останні 10 років приділяю багато часу патріотичному вихованню молоді і цивільного населення військовій підготовці. У 2014 році підписав контракт на службу в армії й був зарахований в резерв. Нині є заступником командира взводу роти охорони у військкоматі. Проводжу вишкіл юнаків та дівчат в школах та в літніх таборах. Багато у цьому допомагав нам Великомостівський прикордонний загін. 

Вважаю, що потрібно звернути увагу на уроки військової підготовки в школах, повернути навчальноспортивну зброю, щоб випускники могли за потреби йти захищати свою державу. Так було колись. 

На мою думку, настав час навести лад у закладах охорони здоров'я, бо нині у державних лікарнях та поліклініках до пацієнтів вкрай недоброзичливе ставлення. Лікар  став бізнесменом, не думає як вилікувати пацієнта, а як заробити гроші. Найчастіше звертаються у лікувальні заклади люди літнього віку, діти, інваліди. Потребуватимуть реабілітації воїни АТО, які повертаються з фронту. Вони зустрічаються з бюрократичною системою, бачать як живуть чиновники, а вони не мають заробітної плати, не мають чим нагодувати родини. І це веде їх до відчаю. Їм потрібна допомога психолога, матеріальна підтримка з боку держави Не можна забувати про вояків, які отримали травми, каліцтва на війні. Є багато інвалідів з дитинства та осіб, які стали інвалідами через хворобу чи травму, котрі також потребують підтримки держави. Проте серед них є лжеінваліди, які отримали статус інваліда незаконно. Можна знайти десятки чиновників, які працювали на шахті, і ні разу не спускалися у забій, отримали “силікозну” пенсію, зате хворий простий шахтар, якщо не заплатить лікарям не завжди отримає його. Подібна ситуація й з отриманням груп інвалідності. І це абсурд. Де ж соціальна справедливість? Хіба нам ще з дитинства не втлумачували в голови тезу, що люди між собою рівні, є вільні, мають свободу віросповідання, вільні у своєму виборі й несуть відповідальність за своє майбутнє. Тож обери достойне майбутнє. 

Наші опоненти намагаються очорнити ВО "Свобода" у ЗМІ. Дехто цьому вірить. І це боляче. Однак розуміємо, що це їх право. Ми не хочемо виправдовуватись чи обливати когось брудом. Це нижче нашої гідності. Мине час й історія нас розсудить і скине пелену з очей. Повірте, що "Свобода" ніколи й нікого не зрадила й не зрадить, ані на Майдані, ні у Верховній Раді. У ній не було тушок і перебіжчиків, а було стовідсоткове голосування. До того ж, хто б що не говорив, свободівці понесли найбільше втрат під час Революції гідності. 19 моїх побратимів (багатьох з них знав особисто)  серед 107 загиблих Героїв Небесної сотні. Понад 1000 депутатів-свободівців всіх рівнів, нині воюють на сході нашої держави. Багато свободівців стали волонтерами і допомагають фронту. Я також не стою осторонь, і уже чотири рази був на передовій фронту і власним транспортом возив передачі та гуманітарний вантаж, який збирала громада для бійців АТО. Принагідно, дякую усім сокальчанам, громадам, які допомагали бійцям, які вважають, що без цієї допомоги вони б не вижили й не вистояли на фронті. Зараз наші бійці хворіють, їм потрібні противірусні та жаропонижуючі препарати. Тому знову звертаюсь до громади по допомогу.

ВО "Свобода"  щит української нації. Якщо ти  українець, і прагнеш, щоб у нас була держава для українців, прийди на вибори й проголосуй за наших побратимів на всіх рівнях. Не будь байдужим, бо завтра можеш не почути рідної мови, української пісні, не одягнеш вишиванку, не зможеш вийти на майдан з тризубом і не сказати: "Слава Україні!" Хіба Ти цього прагнеш? Хіба такою України Ти хочеш для своїх дітей?! Прийди на вибори і підтримай "Свободу". Захисти державу, себе і своє майбутнє. 

Юрій ТОВАРЯНСЬКИЙ, депутат Сокальської міської ради, кандидат в депутати до Львівської обласної ради (виборчий округ №72).

 

Голос Сокальщини на GoogleNews