Незвичайний гість одного дня завітав до редакції. Це поляк Анджей Країнський, який мешкає у Гданську. Він повідав цікаву історію. Три роки тому вперше приїхав на Сокальщину. І це завдяки нашій землячці Ганні Пронів, яка працювала в сусідній державі. Як дізнався, що вона зі Сокаля, дуже зрадів і конче захотів приїхати на ці терени. Адже родовід п. Анджея походить з Переспи. Тут, ще в далекому 1846-ому народився його прадід Вінцент, котрий з часом одружився з Хеленою Шумлянською. Господарювали в Переспі, мали палац. Виховували двох синів Романа та Едмунда. Перший мав господарку в Забаві, другий у Переспі.
Анджей розповів як жили його прадід і прабабця. Віцентій був доктором права і послом Сокальського повіту в сеймі польськім у Варшаві. Завдяки його клопотанням, у 1906 році цісар підписав розпорядження про створення у Сокалі гімназії з польською мовою викладання. А ще в Забаві родина Країнських мала цегельню, звідси вони також виділяли цеглу на спорудження гімназії, офірували й кошти. А також виклали цеглою дорогу з Переспи до Сокаля. Країнські причетні й до спорудження лікарні у нашому місті, що по вулиці Тартаківській, яку нині ще дехто називає "старою" чи "червоною". До речі, на кожній цеглині були вибиті букви "РК", що означало "Роман Країнський".
Мешканець Переспи Петро Шевчук знайшов на складі табличку з гробівця прадіда Анджея Країнського. Бо фактично не збереглося місця поховання. За спогадами старожилів, воно було при в"їзді у Переспу. А коли почалася війна, гробівець розбомбили. А статую Матінки Божої, яка була на ньому, і вціліла, жителі перенесли на цвинтар. А ось чи перенесли останки ніхто не знає. Приблизно на цьому місці сьогодні стоїть капличка з фігурою Матінки Божої. Так от, Петро Шевчук зателефонував до сестри у Львів, і вона за допомогою архівних даних довідалася, що це пан Країнський, який мав у Переспі землі. Тоді вже через знайомих вийшли на Ганну Пронів, вона й розповіла про все п. Анджею. І він, як спогад про прадіда і прабабцю, вирішив поставити на цвинтарі пам’ятник.
В цьому йому найбільше допомогли Петро Шевчук, Переспівський сільський голова Степан Кіндратюк. І нещодавно пам"ятник посвятили священики Ярослав Валюх, Ярослав Кащук, Іван Пігура. Виготовили другу табличку на прабабцю, а на прадіда залишили в оригіналі.
Без тих добрих людей ми нічого б не зробили, зауважив Анджей Країнський. Я їм дуже вдячний за таку вагому допомогу. Втретє приїжджаю на Сокальщину і щоразу відкриваю для себе щось нове. Одного разу Марія Гулавська принесла книжку Надії Хмари з Торонто "Позаростали стежки-доріжки" спогади про свого батька. У ній згадується й про Країнських, які також вибудували школу в Переспі. У 1939-ому, коли прийшла червона армія, жителі Переспи попередили родину Країнських, щоб втікали, адже дуже шанували її, і помогли переплисти Західний Буг, і вони добралися до Варшави.
Анджей Країнський працює у Гданській фундації менеджерів. Він радіє, що Україна, незважаючи на війну, змінюється на краще, виділив ментальність наших людей. Якщо на роботі мене колеги питають: "Куди їдеш?", відповідаю: "До себе, на Україну". В Центральному фотографічному архіві Польщі знайшов альбом про Переспу, де є старі світлини палацу, парку, в якому росла рідкісне дерево срібна тополя її привіз з Європи прадід, родини Країнських на чолі з Віцентієм і Хеленою, датовані 1915 роком.
А ще при зустрічі зі священиками наш гість розповів про те, що в Польщі існує традиція розпочинати мисливський сезон, кожне полювання благословляє капелан, читає молитву. Покровителем мисливства у них є святий Хуберт. Можливо й таке традиційне полювання варто запровадити і в нас.
Наостанок розмови Анджей Країнський ще раз висловив слова вдячності переспівчанам Петрові Шевчуку, Степану Кіндратюку, Богдану Трибушку та його сестрі Надії за їх людяність, побажав всіх земних благ.
Василь СОРОЧУК.
Фото Богдана Трибушка та з Центрального архіву Польщі.
