Останнім часом посилилось зацікавлення громадськості історією та етнографією рідного краю. Тому своєчасною є книжка, що вийшла у видавництві «Наукова думка» : «Український народний одяг XVII – початку XIX ст. в акварелях Ю.Глоговського»
В цій книзі подано зразки народного одягу з багатющої колекції Львівського художника Ю. Глоговського, яка знаходиться у відділі мистецтв Львівської наукової бібліотеки їм. В. Стефаника.
Всього в ній зберігається 1700 акварелей і малюнків, зразків одягу та етнографічно-побутових сцен із життя населення різних національностей – українців, поляків та євреїв. Українській тематиці тут присвячено 350 сюжетів, 217 з них репродуковано у пропонованій книзі.
Громадськість Сокальщини, напевно, найбільше зацікавить другий розділ: «Одяг населення північно-західних районів Східної Галичини», Особливо такі, репродуковані акварелі Ю.Глоговського: селянка з околиць Белза (№ 85): селянин з околиць Белза (№ 94); селинин з Великих Мостів (№ 98) :
На перелічених акварелях, які всі датовані 1834 роком, подані зразки одягу з кількох місцевостей Сокальщини.
Жінки цих місцевостей одягнені у білу полотняну сорочку.Поясне вбрання – переважно біла спідниця,
у м. Белзі – прикрашена внизу червоними тканними смугами. Поверх спідниці, як і скрізь на Україні. носили білу запаску. Верхній жіночий одяг – переважно сукняні свити, у м. Белзі — коричнева свитка-сіряк, оздоблена шнуром.
Як головні убори, жінки носили хустки і намітки, способи пов’язування якими були надзвичайно різноманітними. У Белзі білу хустку пов’язували таким чином, що два її кінці, зав’язані на потилиці під здвоєним кінцем. вільно звисали на плечах. У цьому ж місті дівчата на з початку ХІХ століття чіпляли поверх хустки зелену: гілочку або квіти, як правило – з лівого боку.
Основним компонентом чоловічого одягу на Сокальщинні, як і скрізь на Україні, була біла полотняна сорочка, яку заправляли в штани або носили навипуск. Часто Ю. Глоговський малював селян у верхньому олязі. Селяни з околиць м. Белза та м. Великих Мостів одягнуті у темно-коричневі свити з коміром-стійкою. Ці свити прикрашені шнуром, підперезалися поясом. Опанча, як бачимо на акварелі № 97, має три складки-фалди по боках. Шапки чоловіки носили у Белзі з овечого хутра у формі високого, або невисокого циліндра з сукокнним верхом.
Лише короткий опис показує, як багато можна дізнатися про одяг населення Сокальшини у першій поло вині ХІХ століття з акварелей Ю. Глоговського. 3алишається лише додати, що книжка вийшла 7 кінці 1988 року. тираж її невеликий лише 6700 примірників, через те вона зразу стала бібліографічною.
газета “Вперед”, 1990 рік
Я.Книш